Посестри. Часопис №47 / Олівець

валяється біля дому 

поміж сміття 

більш не напише нічого 

не викреслить не підкреслить 

тепер забутий   

і непотрібний 

а так хотів би 

щось начертати іще 

колись на папері любив танцювати 

ставлячи букви як паски з піску 

із блиском в очах  

бо був незамінний 

а нині у змозі 

запам’ятати хіба 

що бачить довкола 

оту сухозлітку  

дзьобану горобцем 

шкірку від помаранчі  

в калюжі мілкій 

мені захотілось підняти його 

але він міцно тримався за землю