08.12.2022

Посестри. Часопис №37 / «Падуть дощі, і позіхає ліс...»

Падуть дощі, і позіхає ліс
Синявою імлою.

 

Нараз «та-рах!» гукнув десь кріс,
І вітер вість грізну поніс
Далекою луною.

 

Здригнувся дуб, збудилася зі сна
Осика трепетлива.

 

«Що сталось?» — «Хто? Де?»  — «Сарна,
Вбила ї куля навісна,
Сарня осиротила».

 

І піднялися на лапки зайці
І зиркають тривожно:
На раменах, на патиці
Сарну криваву два стрільці
Несуть в село... «Як можна!»

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Лепкий Б. «Падуть дощі, і позіхає ліс...» // Посестри. Часопис. 2022. № 37

Примітки

    Loading...