17.11.2022

Посестри. Часопис №34 / Мій неврятований

                      Пам’яті  Бруно Шульца

 

Вже  стільки  років  

на моїх антресолях із балок

поміж стелею і сіньми

віковічно тьмяне освітлення на 25 ват

поцятковане мухами

за барикадою макулатури

 

Він є там накручує годинник

не виганяє павуків спить

 

Мабуть дослідив уже всі сучкИ

його нерухома тінь заростає тиньком

часом його немає навіть

після комендантської години

грає в Гайдарабаді

відкриває наступні слоїки

входить в деревину щораз

древніше й древніше

 

У немальовану дошку

мій сон сьогодні постукав до нього

 

Пане Бруно вже можна

нехай пан сходить

 

А він чекає на недочекання

не може чути мого сну

він ніхто

тверезіший за будь-кого

знає що антресолів немає

ані освітлення

ані мене

 

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Фіцовський Є. Мій неврятований // Посестри. Часопис. 2022. № 34

Примітки

    Loading...