Посестри. Часопис №31 / Вірш про вбивство доктора Кахане

А які ж то злі люди келецькі міщане,  

що сусіду свого, Северина Кахане, 

камінням, штахетинами на смерть забили! 

Спаси синів Давида, Боже милостивий, 

марно вони загинули, несправедливо!  

Доктор з братами хотів королю служити,  

а жовніри не рушили їх захистити. 

Жовніри, міліція, прості громадяни 

святості не мали, невинних мордували! 

Волокли по вулиці, бий жидів волали! 

Поляки, кельчани, немов ті бузувіри, 

смертовбивство чинили, олжі йнявши віру,  

із вікон повикидали дівчат молодих.   

Бог польський тремтить в концентраційнім бараці, 

коли з орлами на кепках вояки хвацькі  

добивають жидівок ломами навідліг.  

Вірш присвячено подіям у м. Кельце, де 4 липня 1946 р. відбувся єврейський погром. За формою текст є стилізацією під «Вірш про вбивство Анджея Тенчинського», написаного у шістдесятих роках XV століття невідомим автором.