Посестри. Часопис №30 / притулок для наших

притулок для наших
хто втік від смерті
таких як ти
українців

дезорієнтовані
на своїй місцевості
вони шукають спокою
вони шукають забуття

Бог помер для них
і знову відродився тут
у місці з окрайцем хліба
десь далеко від їхніх стін

“життя класне…
для мене тепер це зрозуміло.
а цегла? 
цеглу можна відбудувати”

я боюся запитувати далі
аби мене не збив з ніг
стрімкий потік їхніх історій
який я не зможу витримати

хтось дивиться на захід
хтось чекає новин зі сходу
і єдине що нагадує їм
про останні години вдома
це чергова сирена 
про небезпеку

їхні дні минають
з надією повернутися
колись
вирвати папірці з календарів
закреслити дати

притулок для наших
різних і однакових
для всіх хто покинув щось
що створював так довго
будував життя…
життя? воно класне…
але чи можна його
відбудувати?

 

2022