Посестри. Часопис №28 / «пам'ять стає сухою як трава в саду літа...»

пам'ять стає сухою як трава в саду літа

 

(повітряна тривога в більшості областей україни)

 

я провертаю ключ у поламаному замку

і двері в минуле зачиняються

 

простір десь там на сході всередині мене

заростає бур’яном небезпеки десь тут і ніде

 

провалитися в терикон – улюблена лякалка з дитинства

 

(увага всі в укриття)

 

що ви зараз відчуваєте

питають чи не в кожному інтерв’ю

 

кригу krieg

розочкою донбасу порізане горло

скло вкраденої молодості в руках і ногах

 

ці красиві метафори – криве дзеркало літератури

 

я не можу згадати

що відчуваю

 

(увага відбій повітряної тривоги)

 

і виношу себе за дужки