Посестри. Часопис №26 / «непокаране зло повертається злішим...»

непокаране зло повертається злішим 

важко повірити, що це відбувається з нами 

в реальному часі. вдруге, втретє, вдесяте. 

що ти хочеш виплавити із нас, Боже, 

якої проби? що ти хочеш вивести із нас,  

ніби з дому неволі, який новий вид?  

яку сакральну жертву?  

знаю, людина схильна помилятися, 

хилитися перед сильними цього світу,  

зневірюватися, опиратися зневірі, 

коритися долі, докоряти тобі, Боже,  

стояти на своєму, протистояти усьому світу, 

жити заради себе, помирати заради інших,  

але ж Боже, невже було замало? 

невже треба більше? 

твоє «не убий» малює нам на грудях мішені