Посестри. Часопис №24 / «Менше ніж за добу до початку війни...»

Менше ніж за добу до початку війни

посварилися:

по-дурному, з нічого, пекучо,

ніби мало було тривоги,

ніби обоє

хильнули сірчаної кислоти.

Хто ж бо знав? Знали всі.

Невідворотність працює, як радіація,

руйнуючи зв'язки поміж словами,

перетворюючи мовлене

на кривавий набряк.

Ось крізь що ми говорили в ці тижні,

ось чому

те, що мало би бути щирістю,

скімлить поруч, як улюблений

опромінений пес,

якого чесно було би пристрелити.

Легше, бо війна таки почалася, легше,

бо все тепер ясно із минулим життям,

із помилками в тональності,

із осердям,

з повітрям.