21.08.2026
Посестри. Часопис №222 / «прокидаюсь у потязі і...»
Дата публікації:
21.08.2026
Видання:
Цикли:
Категорія:
прокидаюсь у потязі і
не пригадую вірша що снився мені
бачу тільки як смуток людину їсть
і дві каламутні сльози
їй на плечах сидять
ти людино приходиш у світ
як порожня ємність для спогадів
а коли настає час відходу
то бачиш: денце тільки встигло покритись
просиш тоді:
смерте, ще трошки
біжи попереду мене
Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Чупат Д. «прокидаюсь у потязі і...» // Посестри. Часопис. 2026. № 222
