Посестри. Часопис №21 / Сміттєзвалище

Дорога відкрила ніщоту

велике незвідане

згарище і румовище

сади Семіраміди

сіра спопеліла земля

сонмище зграй круків

купи кульків

відділені від решти сміття

невидимою святою лінією

бракує лише хоругов на горах утилю

під якими стоять дерев’яні візки

а на них утрамбовані спресовані

перемішані

коробки ганчірки бляшанки

між горами кульків

вовтузяться святі збирачі відпадків

підперезані мотузками

з обгорнутими ганчір’ям литками

їхні грубі чорні руки

впихають тягнуть в’яжуть

ненависні погляди багачів

 

схилені над прілими шматами

не бачать заходу сонця

ні лісу за спиною

ще одна пляшка

іще черевик дірявий