Посестри. Часопис №209 / «за що я не люблю поезію...»

за що я не люблю поезію

за війну

за вину

за грозу

за школу №35

за мать

за батька

за шахту імені Засядько

за відсутність світла

за початок кохання

за електричну гітару

за хмари

за двадцять четверте лютого

за сутру жовтих квітів зранку

за банку пива в спеку

за спекуляції з валютою

за маніпуляції коханцями

за станцію метро «площа свободи»

за воду в дисертаціях

за працю

за зарплатню

за твої фото «ню»

за хуйню

яку несуть в ефірі

за «мир во всем мире»

за лірику

за кліриків

<хто не знає

це священнослужитель>

за Вітю

<причому обох>

за те відчуття

що ти іноді думаєш

що тебе ніхто не розуміє

і це насправді так

хоча….