Посестри. Часопис №202 / У раю

ти не будеш сам

(гриз в’їдаючись у твої підошви пісок пустелі)

 

займеш своє місце серед

(любов провадила тебе в падоли)

 

тих хто бачить тебе наскрізь

(ти впав у вічі ослика)

 

тих хто читає твої думки

(ти жив як дружив а дружив як жив)

 

тих хто пам'ятає те що сам волів би забути

(ти більше не мав сили втікати)

 

тих хто був коли ти падав

(вони досі стоять у тебе перед очима)

 

у шрамах твоїх переступів

(тебе сягало їхнє мовчання )

 

у раю

вийдеш із тіні

з самого себе

нагонаочним

й узриш

тих хто знає про тебе

 

більше ніхто

не міг би відкрити

тобі ворота