Посестри. Часопис №144 / «Всі вони стоять за моєю спиною – в ряд...»

Всі вони стоять за моєю спиною – в ряд: 

Мама тримає відро із томатами, Сашка – свій автомат, 

Тато – консервний ключ, і мружиться: «Такий у Раю урожай! 

Але тобі, маленька, ще рано до нас у Рай». 

 

Мама сміється: «Та вона і отам, за Землі, 

Тягне на собі, як бронік – справи великі й малі, 

І закручує літо у банки, закручує, як дурна, 

Ніби танго танцює на кухні – але уже одна. 

 

Сашка нічого не каже, всміхається тільки – як і завжди, 

– Не спішися, зозулько. Видихни. Видихни – і зажди. 

Тут у Бога до тебе ще кілька нагальних справ. 

Що, не віриш? Мале-е-енька… Я вчора із Ним літав…