Посестри. Часопис №198 / «ми йшли в бік сибіру...

ми йшли в бік сибіру

й ти підсміювалась мовляв

у яку ще ділянку 

тутешнього ботанічного саду

приведе сигнал загрози балістики 

 

такі уже наші погані жарти

й погані карти

памʼяті

перерізані виярками

за оранжерейними залами 

 

ти збирала неначе знахарка

жмутки соснової хвої

та відлунь сирени 

 

ти запитувала:

боїшся? –

але що там

я ж колись теж любив «Тигроловів»

 

ти вчитувалась у хмари 

з подивом який часом буває

від опису арештованого майна 

 

спершу небом летіли

експропрійовані глеки

слідом маленька теплиця

навіть чийогось півника 

і того вони заграбастали

разом з уламком тину 

 

а на летючому патефоні 

вкритому інеєм

настав відбій 

 

однієї з тривог

і одного із сибірів

 

погані жарти

погані карти

памʼяті

вилучити як і завжди не спромоглися