Посестри. Часопис №191 / Казуальність

нема ані наслідків ані причин

природа не знає законів логіки

лиш діється дія

і чиниться чин

у безперестанному взаємообігу

усе – із усім

і усі – з усіма

мережі мереж у вселенській грибниці

життя – наче кара

і світ – як тюрма

де все не насправді

бо все це нам сниться

все сниться і сниться як сон уві сні

не видно кінця 

і не видно початку

лиш крутиться неба важкий механізм

а в ньому – зірки

як малі коліщатка

нема ані наслідків ані причин

і ця досконалість не знає недоліків:

усі з усіма 

але кожен – один

без жодного сенсу

і жодної логіки