Посестри. Часопис №186 / «марлева матерія приглушує зовнішні шерхоти...» (Із циклу «присутність»)

марлева матерія приглушує зовнішні шерхоти

сусідські голоси у залишках спеки

застрягають комахами в прозорій тканині

чутно дзижчання неспішного сперечання

і настає спокій

 

безсилля це сонячний опік на плечах

з аптечки пахне валеріаною з перцевою м’ятою

 

ніж тверезішає у післяполуденній спразі

порізати для неї пшеничний свіжий хліб

і палець лівої руці й на шматки повітря

сонлива збудженість наосліп підкрадається зі спини

її холодні пальці у мене під сорочкою

бавовною зім’ятою і чорною і зайвою

на довгих рукавах смуглясті оторочки

і в склянку із водою зірветься з нитки ґудзик

розквітла пліснява між плитками

під коміром синці

 

підкинути монетку на долоні

іржаву та руду

 

я бачу у вікні кімнату та її і себе і стільці

чужий цей сухостій в червневому саду