Посестри. Часопис №184 / Воно

Непомітним кохання не хоче бути.

Воно безпідставно вважає,

що світ прагне знати про нього,

тож пише багато віршів, здебільшого

недолугих:

йому бракує багатства мови

(особливо коли пише польською).

Воно зосереджене на єдиному дієслові,

відмінює його із займенниками «я» і «ти».

Використовує прямі та зворотні форми

(коли звертається головним чином до себе).

Є щасливе (пише менше за браком часу)

і нещасливе – тоді багато.

Ми ще не навчилися жити без нього.

На щастя.