Посестри. Часопис №181 / «Існують зливи, щоб під них...»

Існують зливи, щоб під них

Потрапити, принаймні в липні,

Коли засмагли руки й литки

І дощ за тебе робить вдих.

 

Коли навколо збіг дроздих

І горихвістки наче рідні,

А місто це іде по ливні

Дитячих здогадів твоїх.

 

Коли бувала в стані втечі,

Долоні кладучи на плечі,

До див тебе тихцем схилив

 

Той самий, з De profundis,Credo,

З ким юрське море лиже крейду,

В заглибині липневих злив.