Посестри. Часопис №174 / З росії на південь

Кажуть, що голод іде на південь,

волочить ліву ногу, тягне за собою

візок і міксер, кілька гасел на броні,

зламаний летючий килим.

 

Голод прямує на південь.

Удобрює поля залізом і тілами –

тіла приготовано до швидкого розкладання

в процесі обробки без процесу.

Просто вручну –

за рік зійдуть нові

поміж кволих сонячників,

покритих іржею.

Отруєне неможливо проковтнути.

Хіба що ти політик

і можеш будь-що поглинути, перетравити

і переробити на страву

для все ще живих.

 

Голод з вбивчою наполегливістю

пре на південь,

а міг би звернути

або звернути шию.