Посестри. Часопис №173 / Скульптури для незрячих

У художньому музеї, де панує зір,

є скульптури для незрячих.

Це до них зрячі

не повинні підходити занадто близько:

поставиш ногу за червону лінію,

запхаєш носа в порожнечу

від античного носа – спрацює сигналізація.

Дозволено лише дивитися, аж поки

не станеш очними яблуками на черешках,

вирізаними в мармуровій грецькій голові.

Незрячі роздивляються їх пальцями.

Торкаються шрамів

на животі дівчини з Кіклад,

битви драконів з тильного боку

корейського дзеркала.

Те, що було створено за тисячу років до нашої ери,

вони ліплять знову, кажуть: горня, глек,

і наповнюють вином.

Випущені з вітрин шнури бус-монет

настукують в їхніх руках про прибутки і втрати.

Про тіньові операції. Стукальце

віддає їм свою вагу,

згадуються йому двері.

 

Спробуй відчинити їх наосліп –