Посестри. Часопис №170 / «Кулеметною чергою линуть новини з етеру...»
Кулеметною чергою линуть новини з етеру:
– обіцяють набої і зброю
– ювілей письменниці
– річн Кулеметною чергою иця чийогось весілля
– флешбеки початку вторгнення
– загинула дівчина із твого універу
Звали Настею. Двадцять два. Позивний Троя.
Жодного разу не бачились.
Сімдесят спільних знайомих
Спільні дороги. Спільні парти і кабінети.
Спільні лекції, трохи різні кафедри і предмети.
Читали книги сучасних крутих поетів,
Також уже полеглих
Знайома ця логіка спільних спальних районів:
Ось ви на відкритті пам’ятника таким як самі, стоїте на загальному фоні
Обоє підписані на сторінку Кантера Льоні
А ось у різному часі – медиками у одному загоні
Позивний зникає з етеру.
Сонце ховається за териконом
Кінець географії
Кінець усім нам відомим законам
Виє сирена, виють на площі трембіти.
Боляче з вами прощатись, вчорашні діти
Боляче молодість власну у вас впізнавати
Вчора студенти – сьогодні стаємо солдати
– Ким ти була до війни?
– Ще ніким і не встигла
Доля ламається, ніби ранкова весняна крига
19-20.03.24
Анастасії Мар’янчук, посестрі Трої


