Посестри. Часопис №165 / Поїдь

Поїдь а поїдь далеко ще

Де річка литовська тече

 

За Німеном за Вілією є

Царство підземне твоє

 

Столиця тіні твоя притишена

А всі у ній повішені

 

Там за Міндовговим гаєм

Упир світанок стрічає

 

На шиї шнурок прогнилий

– Веди нас на могили

 

За Лідою за Ошмянами

Де братів своїх поховали ми

 

Де з шибениць зняті

Лежать предки святі по страті

 

– Лежать ось у буковій пущі

Хмара над ними пливе невсипуща

 

Лис і вепр там лігво зробили

Стережуть їхні могили

 

Молока не хочуть ні хліба

Нічого їм не потрібно

 

Там за Невежисом за Вілією

Не зрікатись пам’яті велять своєї

 

Поїдь а поїдь далеко ще

Де річка блакитна тече

 

Там Польща іще чекає

Та шлях далекий туди пролягає