Посестри. Часопис №161 / «нічого не стається нічого не стається...»

нічого не стається нічого не стається

все підвисло як Шульцівська ніч липнева

може це ретроградний меркурій

але чому чорт ціле життя виглядає як

суцільний ретроградний меркурій?..

чому там немає інших планет

крім цього меркурія?...

 

ніхто не приходить ніщо не приходить

навіть бісова пошта не приходить

приходять тільки якісь купони на піцу

 

ну в принципі це покращення

бодай не на оцет із радянського магазину

 

біля церков колись ставили камені

великі брили

для тих хто мусив виплакатися і не знав де

або не знав як

камінь кликав іх до себе кам‘яним голосом

 

казав – я буду серцем твого літа

 

серцем липневоі ночі