12.06.2025

Посестри. Часопис №160 / «і сходив сніг як усмішки з облич...»

і сходив сніг як усмішки з облич

привідкривав бліду рапату шкіру

суху рослинність обережність сіру

в’язкі сліди колишніх протиріч

 

лишалася знекровлена земля

така як є постаріла змарніла

яке розм’якле безсоромне тіло

у голого нарешті короля

 

дивіться цей король такий як ми

посмійтеся ганьба тобі королю

допоки тихо проситься на волю

зелена вічність в нього під грудьми

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Андрусяк І. «і сходив сніг як усмішки з облич...» // Посестри. Часопис. 2025. № 160

Примітки

    Loading...