27.03.2025

Посестри. Часопис №149 / Сутінкові часи минають і все – привіт (із циклу «Гоголіана»)

1.

Сутінкові часи минають і все – привіт

Віття повітря обтяжене тарою слів

Тепла вода не гнеться –

                     хіба що вишити пліт

Не заважай тому хто програє у крем’яхи світ

Не переходь цей брід

Не переймай цих дів

 

            – виплинь-виплинь сердушко

             із води

             до іншого бережка

             доведи

               

Як не засліпнуть небкові? – з тіста-бо із пісків

З парафіяльних вогників з вогкої лободи

Із пелюсток під ребрами втрачених берегів

Той хто його утримає – той його й відпустив

Мій паперовий вдих  –

Твій прямовисний спів

          

            – дві ріці дві зіроньки

              не велять

              із місяцем-звіриком

              танцювать

 

Але відстань це коло-змій а іще – болить

І Прекрасний Георгій косу кладе на плече

Тепла вода не гнеться

          – не переходь цей брід…

Серце іржавий цвях 

Місяця зуб магніт

водорость

       срібна душа

пальці мина

                 мина 

                        те

                               че…

 

Зі збірки «Черверта радість», 2014

 

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Степаненко О. Сутінкові часи минають і все – привіт (із циклу «Гоголіана») // Посестри. Часопис. 2025. № 149

Примітки

    Loading...