Посестри. Часопис №143 / Назви три речі

Коли батько вмирає, сестра каже:  

назви три речі по батькові,  

які хочеш узяти собі 

(за винятком одної шостої дому в спадок, на що маєш законне право.) 

 

Я вибираю:  

золотий сигнет з аметистом.  

(Дідусь виграв його в карти  

в ту ж таки ніч, 

коли згайнував дім  

разом зі сплячими батьком і бабцею всередині.  

Перевіряю у wiki: лікує від пияцтва —  

беру.)  

 

І той обшмульганий  

примірник книжки,  

авторства нашого  

батька, з його нотатками.  

(Назва: Власні коливання і стабільність 

нестійких систем,  

ці ж слова цілком успішно  

могли б бути метафорою  

в одному із моїх віршів.)  

 

І оту на листку записану формулу  

нескінченності,  

якої я ніколи не пам'ятаю, 

і яку мені батько пояснював у третьому або четвертому класі. 

 

(Саме тоді коли людей навчають про  

нескінченність, а тоді моментально  

з’ясовується, що всі можливості вибору  

обмежені.) 

 

Сестра постукує себе по чолі й каже:  

візьми половину медалей з папою,  

половину марок і ФалатаЮліан Фалат – польський художник, один із найвидатніших польських акварелістів, представник реалізму та імпресіоністичного пейзажу; у 1895–1909 рр був ректором Академії мистецтв у Кракові. Народився в Україні, в селі Тулиголове на Львівщині, з яким пов’язані долі багатьох художників, зокрема Яцека Мальчевського (1854–1929). [1]. 

Фалата нема, за Фалата батько  

збудував дім, 

хіба ти не пам'ятаєш, кажу. 

А що це, питає  

сестра. Кабани в лісі. Підробка.  

Ну, то береш підробку. 

Я забираю машину, фіналізує. 

 

Батько ціле життя мені повторював,  

що я не вмію обстоювати  

своє, 

а ще гірше,  

що я не дотягую на фініші. 

(Але ж і так нічого  

не вміститься  

в отій одній шостій дому.)