30.06.2022

Посестри. Часопис №14 / «Я знала різних жінок...» 

Я знала різних жінок 

Таких, що поблажливо думали:  

«Якщо ти себе переконав у цьому вір собі!» 

І з фуркотінням випускали 

Сміх крізь губи.  

І таких, що не знали,  

Коли чекати наступних місячних, 

Але від них взагалі не залежали. 

Таких, що німіли в розмовах  

З продавцями бутіків, 

І таких, що не боялись швидкості 

На нічних автострадах.  

Таких, що заїжджали на конях в місто, 

І таких, що ретельно підбирали одяг і взуття 

І йшли з песиком, який шарпав їх  

Біля вітрин косметичних магазинів,  

Бо жоден з них двох 

Не міг стриматися.  

Таких, що хотіли наступну дитину, 

І народжували, не вагаючись 

І не спиняючись, 

І таких, що їх в достатньо сірому одязі 

Не впускали таки в Бергхайн.  

Таких, що на них в курортних містах 

Кричали їхні платоспроможні чоловіки, 

І таких, що на старість років  

Пробували амфетаміни, 

Бо весь час на світі 

Не належить більше їм, 

Бо постійна поява молодших і кращих 

Породжує невроз і параною, 

Й у цих обставинах важко 

Залишатись з собою. 

Я знала таких,  

Що любили самі навмисне 

Всіх дратувати.  

І таких, що носили платформи і мініспідниці  

Без задньої думки,  

Хоч це їм і надавало  

Вигляду огрядного  

Мультяшного одоробла. 

Але вони були раді бути собою.  

Знала таких, що залетіли в останньому класі 

І відтоді депресивно жиріли, 

Попри інтелігентне походження.  

Знала й таких, яких хотіли,  

Навіть коли вони самі вважали себе потворними.  

І таких, що думали: 

«Якщо я стрибну зараз в цей басейн  

З увімкнутою електричною помпою 

То залишаться  

Сироти? 

(На шкірі)?» 

Я знала жінок, 

Які раптом глянули на життя по-новому, 

Які зачинали з одними, а ростили з іншими, 

Які були на голову вищі  

(У всіх сенсах) 

За своїх схожих на дядьків наречених, 

Знала таких, які елегантно виглядали з дітьми, 

І тих, які найбільше любили,  

Коли спиною розтікалося сім'я 

Температури воску 

З нещодавно загаслої свічки.  

Тих, що святкували річницю   

В лімузині з трьома нащадками,  

І виразом обличчя,  

Ніби їм таке по кишені.  

Я знала жінок, які  

Не боялися осуду власних мам 

За те, якими мамами є самі. 

І таких, які впевнено підставляли  

Делікатну руку зі срібними браслетами  

Раптовій дитячій блювоті, 

А також таких, які постійно 

Нервово переставляли 

Склянки з краю столу,  

Щоб не розбились на щастя 

І притримували палички від морозива, 

Щоб не крапнуло на сукню. 

Я знала жінок, 

У яких достатньо міцні нігті для шилаку,  

Достатньо міцні нерви для  

Безнадійних закоханостей, 

І тих, у яких достатньо міцних поцілунків, щоб не робити  

Ні першого, ні другого. 

А найголовніше, 

Я знала таких, 

У яких на задниці 

Ідеально сидять джинси.  

Я дивлюся завжди на них усіх із думкою:  

«Коли я виросту теж такою стану». 

Або не стану. 

Або не виросту. 

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Шиян Г. «Я знала різних жінок...»  // Посестри. Часопис. 2022. № 14

Примітки

    Пов'язані статті

    Loading...