Посестри. Часопис №138 / «раз вже я все одно зірвалася вдосвіта...»
раз вже я все одно зірвалася вдосвіта
вирушаю в дорогу
по хліб який називають тут українським
хоч хліб який називають тут польським
я могла б купити
в будь-якій крамниці неподалік
проте в супермаркеті з’ясовується
що полиця у відповідному місці
зяє пусткою
а на етикетці по-сирітськи написано тільки
хліб і порожні клітинки
вибачте
встромляю голову
у віконце до продавця
чи є український хліб
цікавлюся я готова чекати
якщо він іще не допікся
немає
– відказує працівниця
він не приїхав
цього тижня його взагалі
не було
а я якось собі уявляю
що цей хліб мав би приїхати
з самої України
відбути довгу дорогу
перетнути кордон
показати паспорт
відтак моє розчарування
ледь лагідніє
мені доведеться обійтися хлібом із ноткою
(коріандру)
і писати вірші без попихачів
Варшава, 25 березня 2023 року
