Посестри. Часопис №132 / Лист, написаний із Євпаторії

двадцять п’ять киримли каже наталя відвезли на допит

всіх били нікого не вбили але це наразі

люди на пляжі каже наталя огидне бидло

я ходила на пляж а тому не знаю що казати мовчу

наталя миє і витирає мою тарілку знову миє і витирає

вона хоче щоб у кімнаті був протяг і щоб нарешті почався червень

щоб усе вляглося і заспокоїлося пристрасті крики пилюка

щоб загоїлось коліно віталіка щоби знову усе зрослося

вона миє і витирає мою тарілку знову миє і витирає

в неї розширюються зіниці загугли каже двадцять п’ять кримських татар

субота сьомого травня і я гуглю ніби уперше

 

а потім ми удвох сидимо я дивлюся на равлика що повзе і повзе

у відкрите вікно вривається з протягом російською шнеля шнеля