Посестри. Часопис №132 / Лист, написаний із Феодосії

я тут переважно проїздом коли в Коктебель

бо завжди літала над Тихою бухтою і ніколи над невільничим ринком

та раптом подумала а як же Кафа

палімпсести анексій це всього лише переписані шкури бидляток

а Богом дана була Богом даною буде і є

черепи лежатимуть у підвалинах у жилах тектиме кров

у 1616 році запорожці на своїх «чайках» це теж історія

із Петром Сагайдачним аякже були в Кафі

я в кафе мені неможливо допомогти зараз 2016 рік і я божеволію

божеволію не насправді це така риторична фігура

Крим як Рим не Третій Рим і не Другий

і далеко не перший анаграма не дуже повна

бракує повітря бидляткам їхні шкури такі переписані

Тиха бухта якщо добре подумати залишилася Тихою

решта пішли на фронт

третій рік оплакую Крим слізьми яких не видно назовні

сорок мечетей Кафи оплакую грецькі вірменські квартали

всіх грузинів болгар сербів румунів

всіх дельфінів і риб

жертвопринесених коли решта пішли на фронт

і в підвалини неба