Посестри. Часопис №130 / «Зима в центрі січня – така остаточна зима...»

                                                                                                                 Маріанні Кіяновській

 

Зима в центрі січня – така остаточна зима.

Брейгель на кінці підвіконня – Брейгель остаточний.

Торкаєшся болю як зуба – а зуба й нема…

Лиш ямка в снігу очерет і ріка кам’яна

примерзла до ока вода і тополі молочні

 

Хорти тяжко дишуть і ріг усе ближче луна

Летить сріблонога стріла й загусає у леті

Торкаєшся болю як бігу – а бігу й нема…

Лиш серце що мчить мов олень і на мить вирина –

Щоб зникнути знову у лісі у ребрах у Леті

 

Зима уповільнює крок упокорює крик

Приносить дари але більше таки забирає

Іди за Брейгелем лягай у цю милість. Замри

Лиш смерть в цій картині диктує нам правила гри –

Але і її вже не видно крізь білості зграї