26.09.2024

Посестри. Часопис №123 / Дідусь Владислав

Бритва у банці кольору душі.

Вікно прочинене.

Дзвони б’ють до служби.

Одягаєш вбрання.

Старанний. І чистий.

Пахне крохмалом.

Як тоді уранці, коли вже без тебе.

Тільки тіло гладке, мовби воскове.

Тут обабіч столу, на який ти клав нам

Бляшаних когутиків. Кубики і скриньки.

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Маліна Я. Дідусь Владислав // Посестри. Часопис. 2024. № 123

Примітки

    Loading...