16.06.2022

Посестри. Часопис №12 / «Світлові смуги очей ...»

Світлові смуги очей під шкірою не гинуть

барикади повік брунатні волокон коди

дамби греблі з гіпсу перелиті водою

що громадиться від життя до сну брудною

 

розповім тобі слухай розповім тобі себе

довірю тобі себе стережись вже тепер

я роблю це глибоко за словом за світом те що скажу я є

те що ти чуєш не зникне

 

Вірш вперше надруковано в журналі «Przedproża» 1993, № 1.

Текст на основі передруку [в:] Зібрані вірші (пол. «Wiersze zebrane»), Варшава–Зомбкі 2003.

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Венцель В. «Світлові смуги очей ...» // Посестри. Часопис. 2022. № 12

Примітки

    Loading...