Посестри. Часопис №119 / Острів творчості

ти кажеш: я буду в сховку

але на моїх умовах

 

ти кажеш що на самоті

візьмеш ручку й папір

 

кажеш що будеш

там писати й писати

 

але ручка

спишеться

після найдовшого речення

 

ти будеш голодний

з’їси папір

 

а твоя стара голова

не запам’ятає рядків

що приходять від моря

 

тільки подих твій

 

тільки подихи з островів

 

що кружляють світом

без авторських прав

 

зіштовхуються з гуркотом

якого жодне вухо

не чуло