Посестри. Часопис №118 / Колискова
be still be calm be quiet now my precious boy
don't struggle like that or I will only love you more
лампочка ніби великий сечовий міхур
він довго наповнювався а нині
розірвався і розливає по стінах
нестерпно жовтий вміст
усе стає липким легко
чіпляється і заважає
у килимі ховався грибок
тепер пліснява тягнеться годинами
тягнуться один за одним замети
неможливо дістатися навіть до вмивальника
здійснити екзорцизм ще раз
донині вдавалося
а вже ні
не вдається вхопити язиком
шматки тиньку білі мов штучні зуби
ніщо не зазнає перетворень
ніщо не хоче навіть поворухнутися
тому я вперто кричу
в слухавку домофона
почуй нарешті прийди і виведи мене
на прогулянку
