22.08.2024

Посестри. Часопис №118 / «Коли я роки перебуду...»

Коли я роки перебуду
і не задубну по снігах,
і донесу свою маруду
комусь на докір чи на страх –
чи ти в мені впізнаєш мужа?
Чи батька розпізнаєш ти?
Чи вам здадуться забайдужі
моїх зотлілих доль хрести?
Чи, може, заголосять руки
і заламаються уста,
і не впізнається з-за муки
твоя небесна ліпота?
Ти, краю мій, мене впізнаєш?
Признаєш сина у мені,
котрого любиш і караєш,
і спопеляєш на вогні?

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Стус В. «Коли я роки перебуду...» // Посестри. Часопис. 2024. № 118

Примітки

    Loading...