Посестри. Часопис №109 / «коли адам давав імена тваринам...»

коли адам давав імена тваринам

імена схожі на печиво і бутерброди й стаканчики чаю з лимоном

усім тваринам що вижили вийшли і виповзли

з-за ріки

переправилися по хитких кладках настелених замість розбомблених вщент мостів

коли він роздав імена

залишилось декілька картонних ящиків імен для тих

хто так і лишився серед розвалених будинків під обгорілими соснами

                                                                                                                           у бомбосховищах нір

зосталося ще стільки чаю

можливо ще вийдуть можливо їх винесуть але напевно що ні

так багато імен навічно залишиться без тварин

а де моя та хто має назватися євою

моє ребро

плоть від плоті моєї?

твоє ребро у тебе більше немає ребра

таке горе

коли ти спав

кадирівіці вирізали його вивезли до дитячого садочка і зґвалтували

опісля вбили

бачиш там де воно мало бути чорна порожня дірка

така чорна й порожня що навіть не допоможе ліхтарик на лобі у Бога

освітити цю порожнечу

принаймні нам усім так здається

принаймні зараз здається нам саме так….