28.03.2024

Посестри. Часопис №104 / Мільйони сердець

У ці дні ми відзначаємо другу річницю порталу «Посестри». Тяжко собі уявити, скільки часу й скільки слів минуло від 24 березня 2022 року (дня, коли був опублікований перший номер часопису). Ми разом творимо наш простір і наш текст – наші мільйони сердець здатні перебороти будь-які біди. У словах Ципріяна Каміля Норвіда, з притаманним йому болем і силою, проглядається глобальне й неминуче, а проте дуже відчутне вже зараз:

Перш ніж Вовчата подивляться щойно прозрілим оком,
Перш ніж Голубеня криленятком змахне слабким –
Мільйони сердець загостять в себе радісно, щиро,
Наче із ніщоти превоскреслий...

Ми живемо в часи глобальних змін, які диктують нам важливі зрушення – в нас самих і в світі, що нас оточує. Речі й процеси можуть проявити свої несподівані властивості та чини, як це лірично окреслив Віктор Кордун:

Ці речі
які саморозкриваються
колись вони захоплять мене
зненацька 

Не випадково Василь Стус окреслив доробок Віктора Кордуна як «світ текучої предметності, він мерехтливий і хисткий. Тут майже не знайдеш вигадливої гри барв, тонів, форм. Його поезія по-чернечому сувора і по-чернечому продумана. Може, навіть по-чернечому суперечлива». 

 

У випуску продовжуємо публікацію фрагментів повісті Юзефа Лободовського «У станиці» з його «Української трилогії». Також читайте третю частину есею Людмили Тарнашинської про Вітольда Ґомбровича.

 

У нарисі «Мій дім на залізничному вокзалі» Мирослава Ільтьо вимальовує картину бурхливого й рухливого сучасного життя: «Негода заштовхує мокрий сніг під комір, та всередині тепло від думки, що я вдома, хоча й адреси в Києві у мене немає». Перегукується з темою творчості й мандрів розмова Олени Олійник із Наталією Бельченко, яка у свій спосіб описує «політ зграї птахів», «які начебто завжди поруч із нами, і в той же час вільні, самі обирають, де їм бути і жити». 


 

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Редакція . Мільйони сердець // Посестри. Часопис. 2024. № 104

Примітки

    Loading...