Посестри. Часопис №10 / «міжсезоння і різнотрав’я…»

міжсезоння і різнотрав’я…
ріже очі сльоза Господня 

рятівна висхідна безодня
мов доріжка всипана гравієм

 

ринок щедро побитий дощами
всіх потроху збирає разом
з непомитими овочами
з непомітними — страхом і сказом

 

в місті вицвілих бензоколонок
подивися на дитячий майданчик:
на коліна присівши слоник
зустрічає трофейний танчик

 

дурнувато хитаються віти
ніби все насправді минеться…
а у слоника жінка і діти
а у танчика спалене серце

 

затікає печаль за комір
ніби доза протиотрути…
ти стоїш набираєш номер
ти нічого не хочеш чути