Посестри. Часопис №232 / Можливості

Ліпше мені кіно.

Ліпші мені коти.

Ліпші мені дуби над Вартою.

Ліпший мені Дікенс, ніж Достоєвський.

Ліпше мені любити людей,

аніж кохати людство.

Ліпше мені мати голку з ниткою наготові.

Ліпший мені зелений колір.

Ліпше мені не стверджувати,

що всьому виною розум.

Ліпші мені винятки.

Ліпше мені виходити завчасно.

Ліпше мені розмовляти з лікарями про щось інше.

Ліпші мені старі ілюстрації в смужку.

Ліпша мені сміховинність писання віршів

від сміховинности їх неписання.

Ліпші мені некруглі річниці кохання

для відзначання їх щоденно.

Ліпші мені моралісти,

які не обіцяють нічого.

Ліпша мені доброта хитра, аніж довірлива.

Ліпша мені земля в цивільному.

Ліпші мені країни переможені, ніж переможці.

Ліпше мені мати застереження.

Ліпше мені пекло хаосу, ніж пекло порядку.

Ліпші мені казки братів Грімм, ніж передовиці газет.

Ліпше мені листя без квітів, ніж квіти без листя.

Ліпші мені пси з непідрізаними хвостами.

Ліпші мені світлі очі, адже в самої темні.

Ліпші мені шухляди.

Ліпше мені багато речей, яких тут не згадала,

від багатьох, не згаданих тут так само.

Ліпші мені нулі окремо,

аніж вишикувані за цифрою.

Ліпший мені час зернини, аніж зорі.

Ліпше мені постукати по дереву.

Ліпше мені не питати, як довго ще і коли.

Ліпше мені брати до уваги навіть таку можливість,

що існування має свій сенс.