Посестри. Часопис №208 / Дощ із шрапнелі

На решето перетворився дах 

від шрапнелі, 

але не повністю, 

не рівномірно, 

і це дратує – 

неможливо скласти 

симетрію дірок. 

 

Дивлюся довго: 

ось ця схожа на квасолину, 

ця на слід котячої лапи, 

ця просто крива, 

ні на що не схожа, 

і від цього чомусь 

найсумніше. 

 

Шрапнель не вбила дах, 

вона зробила йому веснянки, 

але веснянки темні, 

потворні, 

ніби хтось навмисно 

зіпсував красу. 

 

Дощ збирається там, 

де ніхто б не збирав, 

заповнює вм’ятини, 

періщить не в такт. 

Я рахую краплі, 

збиваюсь, починаю спочатку, 

і все одно хочу знати 

точну кількість. 

 

А дах стоїть. 

Ніби сміється з мене: 

ти думаєш, я дах, 

а я таблиця множення дірок. 

Просто ще ніхто не навчився 

рахувати на такій основі.