Посестри. Часопис №199 / Черешні

Черешні є – 

хлопців нема збирати, 

ті, яких не забрали, –

сховалися, 

а черешня висока – 

здалека буде видно.

Горобці є –

хлопців нема. 

А, ті що вертають, – з протезами, 

такі гарні – плакати хочеться, 

бо за кого моїй Софійці заміж виходити –

так добре вчиться дитина

на економічному.

Вчора підійшли брати черешні –

руки нема,

ноги нема,

а я їм кажу,

беріть, що є,

бо черешня є –

хлопців нема, 

горобці є, 

а моїй Софійці

нема за кого виходити, 

а брата ховає добре, 

щоб не забрали – 

черешня висока, 

здалеку видно.

Просиш смерть не виходити 

за межі соцмереж

і чорного гумору.

А вона сміється:

Виживуть боягузливі, байдужі і хитрі –

каже, бо

«Якби зросли низесенько,

Чи то ж би доспіли?»