Посестри. Часопис №165 / Лице відбите в водах Німену

Лице відбите в водах Німену

Боже пророцтво темені

 

Давно вже дано цей знак

Як кров’ю стіни облиті так

 

Як коли із могил сочиться кров

Але Бог розлучить нас знов

Бліде як гостія лице

Де з Німеном Вілія розмову веде

 

Там де гілочка хмелева

Пнеться по литовському зелові

 

Де молоденька наречена

Обійма струмінь крові в раменах

 

Як надгробки біла вода

Вир нагі несе тіла

 

І століття як свист батога

Як кров з мертвого рота пішла

 

І як в Божім пророцтві дані слова

Вихід Німену в холодні моря

 

В труні мертва ріка лежить

І кров із нас як з хреста біжить