Посестри. Часопис №149 / «над бучею збирається дощ...» (із циклу «Гоголіана»)

4.

над бучею збирається дощ

кублиться й потягується

сонним котом у домовині

солов’ї позривалися з цепу

щебечуть витьохкують

деруть горлянки як п’яні фізруки на шкільному випускному

верби здійняли білене спіднє і розмахують над головою

зеленими трусами омели

йухууу! –

валя і рома граються в бадмінтон

на даху

під вітром що закочує шкіру мов закоротку сукенку –

скелети довершені в обох

волани з пінопласту набиті цвяхами

інакше знесе

як справжні

далеко у бік аеродрому –

в наступнім житті народяться літаками

валя і рома – ні

ледве тримаються за ракетки

підстрибують відлітають

плюскочуться у повітрі наче великі рибини

сміються спльовують вітер

вітер зелений-зелений

отак і летять

 

панночка відкладає перо

гладить кота в домовині

виливає вино із келиха крізь відчинене віко

стає дощ

а вона задирає сорочку

танцює довкруг труни

віко падає

гуркоче грім

 

Іди-іди дощику

Зварю тобі борщику

А ти москаль не іди –

Наварю тобі біди

 

Тут тобі й смерть

Тут тобі й смерть

 

Кашку із заліза

Що в горло не влізе

А ще хатку земляну

І нестругану труну

 

Тут тобі й смерть

Тут тобі й смерть

 

дощ падає

грім торохтить

панночка танцює

а валя і рома стоять горілиць

і вино ллється на них

крізь решето ракеток –

ловлять його роззявленими ротами

мружаться і регочуть

щасливі і трохи п’яні

 

Зі збірки «Черверта радість», 2014