Посестри. Часопис №149 / Сутінкові часи минають і все – привіт (із циклу «Гоголіана»)
1.
Сутінкові часи минають і все – привіт
Віття повітря обтяжене тарою слів
Тепла вода не гнеться –
хіба що вишити пліт
Не заважай тому хто програє у крем’яхи світ
Не переходь цей брід
Не переймай цих дів
– виплинь-виплинь сердушко
із води
до іншого бережка
доведи
Як не засліпнуть небкові? – з тіста-бо із пісків
З парафіяльних вогників з вогкої лободи
Із пелюсток під ребрами втрачених берегів
Той хто його утримає – той його й відпустив
Мій паперовий вдих –
Твій прямовисний спів
– дві ріці дві зіроньки
не велять
із місяцем-звіриком
танцювать
Але відстань це коло-змій а іще – болить
І Прекрасний Георгій косу кладе на плече
Тепла вода не гнеться
– не переходь цей брід…
Серце іржавий цвях
Місяця зуб магніт
водорость
срібна душа
пальці мина
мина
те
че…
Зі збірки «Черверта радість», 2014
