Посестри. Часопис №135 / Я не подумав

Я не подумав, дивиться усім тілом,

конає ця думка, риється, розслабляється,

з покусаної губи випаровується ацетон: –

А коли смерть була б корисною,

можна було б її боятися, збирати те,

як віддає зітхання через різницю тиску,

як розбиває банк і вівтар, оприлюднює дані,

як їй не вдається заслужити визнання,

можна бачити крізь неї, я не подумав,

усім своїм тілом в місті конання.