09.05.2024

Посестри. Часопис №110 / «у ротах старих креденсів…»

у ротах старих креденсів
лежить моя пам'ять
надщерблена й непридатна

 

стіни що після світання
надалі стоять чорними
стіл на якому відправляємо
у вічність наші покоління
і з часом ляжемо самі
ліжка що забули любов
тіні що ходять поперед нас
світлини повні зотлілих облич



у домі небуття
дзеркала показують
тільки скло
зі стелі зростає каміння
а поміж кімнат блукає
спогад самого себе
 

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Кузик Р. «у ротах старих креденсів…» // Посестри. Часопис. 2024. № 110

Примітки

    Loading...