Посестри. Часопис №109 / темні води

ось вона стигла черешня хилить додолу гілля

та ніяк її не збереш – надто високо

 

ось він будиночок у Криму мабуть і досі стоїть посеред степу

такий близький такий недосяжний

 

ось він вірш що його перед сном силкуєшся схопити за лускатий хвіст

вислизає й зникає у темних водах

 

як маленький хлопчик у тісній оселі штовхається в її стінки

та перш ніж ти встигнеш зафіксувати цей порух

ви обоє засинаєте