Посестри. Часопис №88 / Пісня про проминання

Це пісня про проминання, яке залишає нас

без відповіді. Ти не повинен знати,

що приховує серце ведмедя. Воно – кольору папороті,

соковитої, м’якої. Ти можеш її з’їсти, кажеш,

але тільки одного виду, мусиш навчитися її відрізняти

від отруйної. Твої долоні на столі

немов зморшкувате листя капусти.

У наших мовах живуть чоловік і жінка,

або вони одне й те саме. Твоя країна

це вогонь, моя – вода, яка ошпарює.

Ліс за вікном дедалі складніше було прочитати,

немов літери в книжці, коли втрачаєш зір.

Саме тоді, вночі, прийшла вві сні Шехерезада

і сказала: у мене для тебе є подарунок.

Це не акула. Це одна й тисяча ночей.