Посестри. Часопис №81 / Цепелін

Безконтактний платіж – і я легочу в думках цепеліном. 

Очевидно, сезон із тренінгів на мені позначився плідно. 

 

А плоди, здається, терпкі, наче «брекзит» – решті Європи. 

Довелося чути: «Адаме, не вдавай затятого сноба! 

 

Тварини – сумнівні друзі, музика – річ нудна. 

Без них буде легше випити ківш до самого дна». 

    

Напинав мене гідроген, перспектива пестила око.  

На найвищому з рівнів неба розлетілась моя оболонка. 

 

Якщо не повірите, хай це моєю проблемою стане. 

Буває, така проблема – по-справжньому тепла ванна. 

 

Немов любов до котів, кусюча, хоча натхненна. 

Мов привиди помилок. Як вірші без хепіенду.